Місцезнаходження

Річка Ромен

Свиріпчин дуб

Дуб Король 

На лівому березі Великих Ромен широкою долиною простилається стародавнє козацьке село Рогинці. Першу згадку про нього знаходимо в реєстрі Війська Запорізького, складеного в 1649 р. після Зборівського договору, де в поіменному списку Роменської сотні Миргородського полку записані козаки Іван Довгань, Малешко з Ріпок та інші. Також є згадка про Рогинці у зв'язку з битвою війська лівобережного гетьмана Дем’яна Многогрішного на чолі з полковником Кияшком та Ворошилом з військом правобережного гетьмана Петра Дорошенка в 1669 р.: «Після Великодня під Рогинцями був бій, а полки Кіяшка і Ворошила повтікали…» Про походження назви села є різні думки. Рогозинці (багато росло рогози), Роєгонці (жителі гонили величезну кількість роїв бджіл), Рогигонці (мисливці йшли на полювання з рожками). Вочевидь, окремі частини села Рогинець так і називалися. До цього часу в селі є Роївка, Салгаївка (кутки, де проживали господарі за прізвищами Рій, Салгай), Церківка, Дьогтярівка, Яр (розташовані поблизу церкви, місця, де гнали дьоготь в яру). У пам’яті любителів старовини збереглася думка, що назва села походить від прізвища того, хто зайняв цю місцевість і яка згодом була залюднена. Рогинський козак Гаврило Микитович Яхно, любитель старовини, на початку XX ст. говорив, що назва села має родове значення. Ймовірно, вона занесена переселенцями з Поділля. Там ми знаходимо Рогинці, Талалаївку, Калинівку. Обидві версії мають право на існування. Першим володарем Рогинець був військовий товариш Іван Лисиця, який отримав село Рогинці Роменської сотні від гетьмана Івана Самойловича, який гетьманив з 1672 по 1687 рік. Володіння було закріплене в 1690 р. Жалувальною грамотою від московського царя Петра за особисті його (Івана Лисицці) заслуги та за віддану службу Москві його батька, який загинув у боротьбі з ворогами. У 1713 р. в Рогинцях значилось 12 дворів. На зламі XVII – XVIII століть у селі було 1153 жителі. Указом Катерини II 13 травня 1783 р. було юридично оформлено кріпосне право. У 1910 р. в Рогинцях мешкало 3163 душі.

Перша світова війна, здобуття і втрата незалежності в роки національно-демократичної революції в Україні в 1917 – 1921 роках вкрай розорили село Рогинці, призвели його до повного занепаду.

Найстрашнішим лихом для більшості рогинчан наприкінці 20-х-початку 30-х років XX століття стали розкуркулювання, колективізація, голод і репресії.

З великими труднощами у 1929 р. в Рогинцях організували два колгоспи: «Широкий лан» та «Червоний хлібороб».

             У середині вересня 1941 р. німці захопили Талалаївський, Роменський та інші райони. На фронтах воювали 488 жителів села, з них 52 за мужність та відвагу нагороджені орденами і медалями, 152 чоловіки загинули смертю хоробрих. Фашисти розстріляли багатьох активістів, серед них голова колгоспу Пугач Петро Веремійович, секретар парторганізації Сліпченко Микола Сергійович, голова сільради Ткаченко Андрій Никонович.

Під час визволення села 15 вересня 1943 р. загинули 14 радянських воїнів, похованих в братській могилі в центрі села. На могилі в 1975 р. споруджено пам’ятник.

З величезними труднощами рогинчани відбудовували зруйноване фашистами село, колгоспи ім.. Леніна, «7-й з’їзд Рад», «Червоний хлібороб», адже всі господарські будівлі були зруйновані, тваринницькі ферми знищені, поля майже не оброблялися. В додаток – посуха та голод 1946 року.

На початку 1951 року колгоспи об’єднались у колгосп ім.. Леніна.

Навесні 1975 р. на базі рогинського колгоспу ім. Леніна та ведмежівського ім. 40-річчя Жовтня було створено радгосп «Рассвет». У 1977 р. до нього приєднали галківський колгосп ім. Куйбишева. радгосп спеціалізувався на вирощувані та відгодівлі молодняка великої рогатої худоби на промисловій основі. Угіддя радгоспу зросли до 8775 га, з них під ріллею було зайнято 6724 га. На комплексі та фермах вирощувалось одночасно 14 тисяч бичків. Щороку державі здавали більше 2 тисяч тонн м’яса. Машинно-тракторний парк радгоспу налічував 180 тракторів, 11 зернозбиральних і 22 силосозбиральних комбайни, в автопарку – 103 автомобілі, у тому числі 80 вантажних.

Швидкими темпами розвивалась соціальна інфраструктура села. Було побудовано вісім 16-квартирних будинків, більше десяти 2-квартирних, середню школу на 464 місця, лікарську амбулаторію, дитсадок на 90 місць, гуртожиток, кафе, адмінбудинок.

Після 1997 року внаслідок недолугих реформ в аграрному секторі відбувся повний розвал радгоспу «Рассвет» разом з його знаменитим комплексом по відгодівлі великої рогатої худоби.

У 2006 році рогинські землі і частину майна, яке ще залишилося, взяло в оренду підприємство ДП «Нафком-Агро».

На завершення скажемо – історія Рогинець не закінчується, вона продовжується.

Герб с.Рогинці